Lara Fabian - L'Oubli (Забуття) текст і переклад пісні

 

Elle marche lente comme à contre temps
Вона іде повільно, неначе проти часу
Subit son corps

Підпорядковуючи своєму тілу
Tous ses mouvements
Всі свої рухи
Elle regarde dehors

Вона дивиться крізь шибку
Pour voir s'il fait beau temps

Щоб дізнатись, яка погода
Du fauteuil au divan

З крісла до дивана
Du fauteuil au divan

З крісла до дивана
Plus personne dont il faut prendre soin

Більше нема за ким доглядати
Plus qu'une seule tasse à sortir le matin

Більше ніж одна чашка, щоб розпочати ранок

 
Pour elle, rien n'est vraiment

Для неї, все насправді,
Tout à fait comme avant

 Не так, як  раніше
Du fauteuil au divan

Від крісла до дивана
Du fauteuil au divan

Від крісла до дивана 

 L'oubli, l'oubli comme une impasse

Забуття, забуття , як протистояння
Sur les gestes qui blessent

Тому, що завдає болю   

L'oubli comme elle déplace

Забуття, оскільки воно стирає

 Son passé, sa tristesse

Її минуле, її сум
L'oubli est en surface

Забуття , це на перший погляд
Ce qui nous fait souffrir

Те, що змушує нас страждати
Mais c'est à l'intérieur

Але насправді
Ce qui la fait tenir

Це те, що допомагає її триматись

 

Elle est encore si belle

Вона все ще така красива
À l'instant

На даний час
Dans ces cheveux noirs

 В її чорному волоссі
Pas un cheveux blanc

Нема жодного сивого волоска
Elle accepte son sort

Вона згоджується зі своєю долею
Sa mémoire qui fout le camp

 Спогадами, що зникають
Du passé au présent

З минулого в майбутнє

Du passé, je parle avec elle

З минулого--я розмовляю з нею
De tout, de rien

Про все і про нічого
De son enfance

Про її дитинство
Ça, ça elle s'en souvient

Це , це вона згадує
Du bouquet de rose

Але букет троянд
Que je viens d'apporter

Який я її принесла
Restera le parfum

Залишить тільки запах
Mais l'image envolée

Але картинка вилетіла з її голови 

L'oubli, l'oubli comme une impasse

Забуття, забуття , як протистояння
Sur les gestes qui blessent

Тому, що завдає болю   

L'oubli comme elle déplace

Забуття, оскільки воно стирає

 Son passé, sa tristesse

Її минуле, її сум
L'oubli est en surface

Забуття , це на перший погляд
Ce qui nous fait souffrir

Те, що змушує нас страждати
Mais c'est à l'intérieur

Але насправді
Ce qui la fait tenir

Це те, що допомагає її триматись

L'oubli crève son cœur

Забуття розриває серце
Pour qu'il n'en reste rien

Щоб від нього нічого не залишилось
L'oubli comme un sauveur

Забуття, як спасіння
C'est un mal pour un bien

Це зло ,заради добра
L'oubli est un espace

Забуття -- це простір
Que personne ne comprend

Який ніхто не розуміє
Mais pour elle c'est la place

Але для неї це місце
Qu'enfin son âme reprend

В якому , її душа нарешті знаходить спокій

 

 

 

 school doesn't taste your intelligence it tests your memory

Я все ще люблю тебе. Лара Фабіан (Je t'aime encore)Lara Fabian.

 

Cette voix, souviens-toi

Цей голос, згадуєш
Tu l'écoutais, déjà tu l'aimais

Ти його слухала, і вже любила
C'était un ailleurs

Це було колись,
Un avant, deux amants

Раніше, двоє закоханих
Liés éternellement de nos corps enlacés

Навічно пов'язані, обіймами наших тіл
Naissait l'or pur, de tous les mots d'amour

народжуючи чисте золото (скарб), зі всіх ніжних (любовних, пестливих) слів любові
Que l'on se jurait secrets

Якими  таємно клянуться (заприсягаються)

 

Quand on sait, que les jeux sont faits

Коли знають, що все вже вирішено 

 

Inévitablement je t'aime encore

Неминуче (безсумнівно) я все ще тебе люблю
Je t'ai aimé, je t'aimerai

Я тебе любила, любитиму
Incontrôlable en moi ce sentiment est un géant brisé

Неконтрольоване (непідвладне)в мені це почуття росте неначе розбитий велетень

Ici tout comme avant

Тут, як і колись
Je te suivrai d'âme à âme, note à note

я слідуватиму за тобою душа в душу, нота в ноту
Mais je m'en cacherai, comme d'un amant discret

Але я приховуватиму це , як таємного коханця

 
Comme seul un homme peut se mentir

Як тільки людина здатна себе обманювати (  може собі брехати)

Touche-moi, rien qu'une fois

Доторкнись до мене, тільки раз

 
Tout ici bas, fermera les yeux

 Все тут ( у цьому світі), закриє очі
Dans notre mémoire, l'univers

В нашій пам'яті, всесвіт
A laissé une porte ouverte, un peu d'air

залишив двері відкритими, (я подихаю)прохи повітря

Juste avant de partir

Саме перед тим, як піти 

 

 

j’accepterai de mourir un peu

Я погоджусь неначе на власну смерть

De cette vie (terre) qu’elle me laisse, quelques heures

Але в цьому земному життті, нехай залишится мені декілька годин
Je lui rendrais mon cœur Я йому віддам своє серце

Inévitablement je t'aime encore

неминуче (безсумнівно) я все ще тебе люблю<
Je t'ai aimé, je t'aimerai

Я тебе любила, любитиму
Incontrôlable en moi ce sentiment est un géant brisé

Неконтрольоване в мені це почуття росте, неначе розбитий велетень

Ici tout comme avant

Тут, як і колись
Je te suivrai d'âme à âme, note à note

я слідуватиму за тобою, душа в душу, нота в ноту
Mais je m'en cacherai, comme d'un amant discret

Але я приховаю це , як якись таємний коханець

 
Je tairai cette victoire, j'écrirai une autre histoire

Я замовчу цю перемогу, я напишу іншу історію
Je prierai pour t'effacer

Я молитимусь, щоб витерти тебе зі своєї пам' яті ( забути)

Inévitablement je t'aime encore

 неминуче (безсумнівно), я все ще тебе люблю
Je t'ai aimé, je t'aimerai

Я тебе любила, любитиму 
Jusqu'à la fin des temps, comme un karma démant

до кінця життя, так , як божевільна карма
Comme on meurt d'avoir trop aimé

як помирають ,занадто любивши

Jusqu'à la fin des temps, comme on aime un enfant

до кінця життя,так, як люблять дитину
Comme on vit une éternité

Так,неначе  проживають вічність
Qui sait?

хто зна?